- поселення
- -я, с.1) Дія за знач. поселити 1) і поселитися 1).2) У давні часи – місце осілого життя людей, що виникло з розвитком землеробства. || Населений пункт, селище. || Місце, де оселяється хто-небудь. || Місце, де оселяються, гніздяться великою масою деякі тварини, птахи, комахи і т. ін.3) У дореволюційній Росії – заслання у віддалену місцевість як один із засобів покарання. || Місце такого заслання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.